Максим велів повідривати двері, познімати верхняки із столів і поуставляти їх перед кож-дим становищем як великі щити. Із-за тих щитів безпечно і вигідно стріляли молодці на монгольські ряди.

Зблизись, Мирославе! сказав її батько.Великий начальник - монгольського війська ласкавий до нас. - Не по правді і говорити - правду! Невже ж тепер нараз правда так дуже опротивіла тобі? Боярин мовчав, похиливши голову. Вони зближалися вже до верха гори і їхали вузькою дорогою поміж високими буками, що зовсім заслонювали перед ними небо. Коні, здані на власну волю, самі шукали собі стежки серед сутінків і, зчаста форкаючи, тюпали звільна по похилій каменистій дорозі під гору. - Куди сама хочеш. Мені все одно. Може, їхати до Галича, до князя, - котрому я наприкрився і котрий рад був позбутися.